воскресенье, 16 марта 2014 г.



Типи проектівТворчі проекти Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись, кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - рукописний журнал, колективний колаж, публікацію, сайт,блог, відеофільм, вечір, свято тощо. І тожі потрібні сценарій,структура, програма, макет тощо. • Ігрові проекти Учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями.Ступінь творчості учнів дуже висока, але домінуючим видом діяльності все-таки єг ра. • Інформаційні проекти Спрямовані на збиранняінформації про який-небудь об'єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході проботи над проектом. Технологія діяльності педагога зі створення проекту здійснюється за такими етапами: І. Етап стратегічного прогнозування • діагностико- прогностична діяльність: вивчення проблем шкільної освіти; потреб і можливостей, інтересів учнів; оцінка дидактичних можливостей предмета,теми щодо застосування проектної технології; визначенняголовних проблем; • визначення мети,постановкаконкретнихцілей та завдань. ІІ. Етап моделювання • створення описово-структурноїмоделі проектв; • визначеннякритеріїв ефективності проекту; • розробка моніторингової системи функціонування моделі ІІІ. Етап планування • формування програми діяльноств з реалізації проекту • розробка плану в цілому та конкретних дій IV. Етап визначення ефективності • полягає в оцінці як самої діяльності, так і якості кінцевого продукту.

среда, 8 января 2014 г.

Проектна діяльність навчає вихованців:

  • проблематизації (освоєння проблемного поля і виділення підпроблем, формування провідної проблеми і постановка завдань);
  • визначення цілей і планування змістовної діяльності учня;
  • самоаналізу і рефлексії (результативності й успішності у розв'язанні життєвої проблеми);
  • презентації у різних формах;
  • пошуку їх відбору актуальної інформації;
  • практичного застосування знань у різних ситуаціях;
  • актуалізації знання;
  • проведення дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези тощо).
Історія методу проектів. Метод проектів виник у 20-ті роки ХХ ст. у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містились ідеї побудови навчання на активній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини. Для її розв’язання дитині необхідно застосувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.
В. Х. Кілпатрику – одному з послідовників Дж. Дьюї – вдалося вдосконалити систему роботи над проектами.