пятница, 21 марта 2014 г.
воскресенье, 16 марта 2014 г.
вторник, 21 января 2014 г.
среда, 8 января 2014 г.
Проектна діяльність навчає
вихованців:
- проблематизації
(освоєння проблемного поля і виділення підпроблем, формування провідної
проблеми і постановка завдань);
- визначення
цілей і планування змістовної діяльності учня;
- самоаналізу
і рефлексії (результативності й успішності у розв'язанні життєвої
проблеми);
- презентації
у різних формах;
- пошуку
їх відбору актуальної інформації;
- практичного
застосування знань у різних ситуаціях;
- актуалізації
знання;
- проведення
дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези тощо).
Історія методу проектів.
Метод проектів виник у 20-ті
роки ХХ ст. у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у
межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та
експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містились ідеї побудови навчання
на активній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його
особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати
дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй
знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща
для дитини. Для її розв’язання дитині необхідно застосувати здобуті знання або
ті, що їх належить здобути.
В. Х. Кілпатрику – одному з послідовників Дж. Дьюї
– вдалося вдосконалити систему роботи над проектами.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)


